...Він здавався непоказним, коли тільки з'явився у великій політиці. Невиразно говорив, непомітно одягався і уникав спілкування з журналістами. Але влада змінює людей. І колишньої невпевненості тепер як не бувало. Відтепер всі важливі рішення в країні приймає він і тільки він. У нього є покірний парламент, в якому, щоправда, поки ще йдуть дискусії. Йому не потрібно багато часу, щоб ввести цензуру в ЗМІ, підпорядкувавши президентської адміністрації найбільш рейтингові телеканали. Його самі найлютіші вороги вже були посажены за ґрати, але на всяк випадок проти них продовжують відкривати нові кримінальні справи. Опозиція в його країні слабка і ні на що не здатна. Тому він її просто не помічає. Якщо ж його опоненти раптом вирішують зробити що-то помітне, він посилає до них вдячних глядачів з гумовими палицями і в шоломах.
Він звик до публічністю і більше не уникає прес-конференцій, на яких не лізе за словом в кишеню. А ось від деяких своїх старих звичок відмовився. Наприклад, тепер він не любить бувати на публіці разом зі своєю дружиною Людмилою. Вона більше не супроводжує його навіть у тих закордонних поїздках, куди по протоколу належить їздити з дружиною. На величезних угіддях він побудував собі справжній палац і живе в ньому без дружини. Ще він не забуває друзів-земляків, намагаючись гідно влаштувати їх у столиці. Він бореться за те, щоб у його країні проходили чемпіонати і олімпіади.
Хіба Віктор Янукович робить що-то не так?
Чому іншим можна, а йому не можна?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
мысли в авоське-41 - irina kramarenko Людей верующих, как бы ни протекала их жизнь, сколько бы скорбей и бедствий ни приходилось им претерпевать, в душе хранится живое сознание, что собственно иной жизни христианину и ожидать не следует, что если нашему Учителю и Господу пришлось претерпеть в жизни все горести, даже до крестной смерти, то нам ли отказываться от них????
Поэзия : Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.
