Приключение воздушного шарика Чупчика. Рассказ четвёртый. Боль в животе.
Лариссе очень понравился анин праздник, так было здорово и весело. Они столько прыгали и играли. К ночи у Лариссы разболелся живот. "Мама -сказала Ларисса,- у меня так болит живот." " Ты наверно много прыгала?"- спросила мама. "Да, мы играли в мяч и прыгали со скакалкой на день рождении"- ответила Ларисса. "Я согрею тебе грелку!"- сказала мама,-ты поклади её на живот и ложись в кровать, расслабься и полежи спокойно. Должно всё пройти!"- утешила мама Лариссу. Ларисса расправила свою кровать, легла в постель и положила на живот тёплую грелку. На ночь Ларисса всегда молилась и просила Иисуса благославить её на ночь, так их учили в воскрессной школе. Сегодня она молилась по-особенному. Она просила, чтоб Иисус исцелил её живот и положил свои святые руки на её животик. Она закрыла глаза и расслабилась, как ей советывала мама. Грелка была такая тёплая и от этих чувств тепла и покоя она стала засыпать.
Вдруг она услышала весёлую песенку. Её пел Шарик-Чупчик:" Я Шарик-Чупчик по небу я лечу и все кого я втречу про Иисуса расскажу !" "Чупчик здравствуй!"-сказала Ларисса. "Как это интересно оказаться в такой далёкой стране Израиль и во времена Иисуса!"- сказала Ларисса Чупчику. "Да! Ларисса вы же меня отправили в путешествие в Израиль и вот я летаю и вижу все чудеса, которые Иисус сотворил, когда Он был на Земле. Ларисса я и тебе хочу рассказать какое я чудо видел!" - такими словами Чупчик приветтствовал Лариссу.
"В Израиле жила одна девочка, ей было 12 лет, она была очень послушная девочка. Её папа был начальником синогоги, его звали Иаир. И вот однажды, что с ней случилось. У неё заболел сильно живот и она даже не могла встать с постели. Она так сильно заболела и ни кто ей не мог помочь. Тогда её папа услышал, что не далеко ходит такой человек Иисус, Он исцеляет всех и помогает людям. Иаир решил позвать Иисуса, чтоб Он исцелил его дочь. Но за Иисусом ходило столько народа, столько народа, что Иаир еле-еле пробрался к Иисусу. Он стал его умолять, чтоб Иисус пришёл в его дом и исцелил его дочь, ведь она у него единственная!Пока Иисус и его ученики шли в дом Иаира, многие люди просили у Иисуса помоши и исцеления. Господь ни кому не отказывал и помогал всем. Но слуги Иаира пришли и сказали, что его дочь умерла и не нужно теперь утруждать Господа. Тогда Иисус сказал:"Не бойся ! Только веруй и спасена будет!" Возле дома Иаира собралось много народа , все плакали по умершей девице. Иисус со своими учениками: Петром, Иоаном и Иаковом и родителями девицы вошёл в комнату, сел возле умершей, взял её за руку и сказал ей:"Девица тебе говорю встань!" И девочка встала и попросила покушать. Её живот совсем не болел. Ларисса вот такое чудо сделал Иисус!"
Шарик-Чупчик попрощался с Лариссой и полетел дальше. Ларисса услышала его весёлую песенку совсем вдалеке:"Я Шарик-Чупчик по небу я лечу и всез кого я встеру про Иисуса расскажу!"
Ларисса проснулась и боль у неё в животе прошла. Она знала, что Иисус может нам помочь во всех наших болезнях. Она решила про это рассказать своим друзьям.
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 61 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 6380 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.